Поцiлунок

Категории

1.   1 Максим Рильський

1925р.

Оригинал

У темнiй гущинi ïï я наздогнав.
Вона, вже лежачи серед пахучих трав,
Руками пружними од мене одбивалась.
Нарештi стишилась i дивне диво сталось:
Уста, що i мене, i весь мiй рiд кляли,
Мов квiтка багряна, до мене простягали
Свiй келих, сповнений солодкоï знемоги.
Натомленi з бiги стрункi та дужi ноги
Бiлiли мармуром пiд мiсяцем нiмим,
I тихим голосом, охриплим та чудним,
Вона промовила: Жорстокий переможче!
Упасти в цiм бою для мене найдорожче.