О НАЛИВАЙКУ
Категории
Оригинал
Що ся степом за димове густо закурили?Чи то мрачка осiдає, стеляться тумани? —
Не мрачка то осiдає, не туман лягає,
Гей, то ляхiв сорок тисяч в поход виступає.
А в недiлю на розсвiтi полк козацький скорить,
Тодi молод Наливайко до коня говорить:
Ступай, ступай, ворон коню, бистрими ногами,.
Недалеко Бiла Церков, йдуть ляхи за нами
Гей, по степi вiє вiтер по густих бур'янах,
Гей, там блищать довгi списи в сивеньких туманах!
У Гуманю дзвонять дзвони i мир б'є поклони:
Надлетiли з чужих сторон чорнiï ворони.
Збиралися козаченьки, радитися стали,
По далекiй Украïнi посли розсилали,
А у мiстi Бiлiй Церквi лиш звiзди згасали,
Ударили з самопалiв, i конi заграли.
Тодi постиг Наливайко, пiд ним кiнь iграє.
Гей, молодцi, за свободу!—до них промовляє.
Вздовж списами городили зеленi байраки —
Уставляються по степi молодцi-козаки.
Гей, там ляхiв сорок тисяч — дим в'єсь по болонi,
Вiд розсвiту аж до смерку ржуть бистрiï конi.
Гей, там гримлять з самопалiв, орють копитами,
Та степ кровця сполокала, зволочен трупами.
Гей, на степу густа трава, степом вiтер вiє,
Не по однiм козаченьку стара неня млiє.
Гей, на степi сивий туман, кургани курились,
Не по однiм козаченьку вдовицi лишились.
Тодi молод Наливайко зачав утiкати,
За ним в погонь вражi ляхи — не могли здiгнати.
А на Днiпрi на порогах плине чайкiв триста...
Вертайтеся, вражi ляхи, з соромом до мiста!
