Проблема дослiдження: жаргонiзми в мовленнi школярiв

Цiль роботи: проаналiзувати мовлення сучасних школярiв (зокрема, учнiв
Лiцею при Забайкальському гос. пед. унiверситетi) з погляду кiлькiсного
i якiсного використання ними жаргонiзмiв
Завдання роботи над проектом:
1) визначити поняття “жаргон” i “арго” i
зiставити ïх;
2) визначити, видiлити й описати функцiï й рiзновиду жаргону;
3) провести анкетування учнiв, щоб дослiджувати ïхнє
мовлення з метою видiлити:
* коло найбiльш уживаних жаргонних слiв,
* частотнiсть уживання жаргонiзмiв,
* причини вживання лiцеïстами жаргонiзмiв
4. Попередня гiпотеза: жаргонiзми — часто вживанi засоби в
мовленнi школярiв, ïхнє вживання пов'язане з бажанням
видiлитися серед людей, бути сучасними; жаргоннi слова становлять
значеннєвi групи, пов'язанi з життям i дiяльнiстю школярiв
5. Методи: читання й аналiз лiтератури, анкетування, опитування, аналiз
анкет
6. Результати дослiдження будуть викладенi у формi доповiдi на уроцi
росiйськоï мови, а потiм на конференцiï
7. Фаза планування
8. План дослiдження:
9) Виявити, як визначають жаргон i арго тлумачнi словники
10) Зрiвняти ïхнього визначення й визначити, є чи мiж
жаргоном i арго рiзниця. У чому вона складається
11) Прочитати лiтературу по темi й видiлити:
* функцiï жаргону,
* джерела жаргону,
* види жаргонiв
4) Скласти питання для анкети
5) Провести анкетування
6) Проаналiзувати анкети
7) Скласти план доповiдi
8) Оформити дослiдження у формi доповiдi
9. Лiтература . [15 назв — допомоги з культури мовлення,
словники, журнальнi статтi.]
10. Виписки. [Статтi Жаргон i Арго зi словникiв i
довiдникiв.]
11. Анкета:
12) Напишiть вiдомi вам жаргоннi слова
13) Пiдкреслiть тi, якi ви вживаєте найбiльше часто.
14) Для чого ви ïх уживаєте (потрiбне пiдкреслити)?
а) уважаєте, що модно, сучасно; б) потрiбнi в мовленнi для зв'язку
слiв; в) допомагають перебороти недолiк слiв у моєму мовленнi; г)
роблять мовлення зрозумiлiше для друзiв; д) щось iнше (напиши свiй
варiант).
15) Могли б ви обiйтися без них (потрiбне пiдкреслити)?
а) Так; б) немає; в) не думав про цьому
16) чи Намагаєтеся ви обiйтися без них (потрiбне пiдкреслити)?
а) Так; б) немає; в) не думав про цьому
17) Як ви вважаєте, чи потрiбнi жаргонiзми в мовленнi (потрiбне
пiдкреслити)?
а) Так; б) немає; в) iнодi, у рiзних випадках; г) не думав про
цьому
18. Фаза реалiзацiï (створення тексту доповiдi).
План
19. Введення (цiль роботи, завдання дослiдження). 2. Жаргон —
соцiальний рiзновид мовлення
19.1. Поняття “жаргон”.
19.2. Язиковi функцiï жаргону
19.3. Джерела жаргону
19.4. Види жаргонiв
20. Лiнгвiстичне дослiдження мовлення лiцеïстiв
20.1. Мета анкетування
20.2. Питання анкети
20.3. Аналiз вiдповiдей учнiв лiцею при Забгпу.
21. Висновки
22. Вибiр теми дослiдження обумовлений бажанням видiлити на основi
вивченоï лiтератури джерела такого рiзновиду мови, як
молодiжний жаргон, зiбрати, записати й визначити значення
маловивченоï лексики молодiжного сленгу, багато слiв i
вираження якого вражають своєю яскравiстю, точнiстю й
дотепнiстю. Цiль роботи полягала в аналiзi мовлення сучасних
школярiв (зокрема учнiв лiцею Забгпу) з погляду кiлькiсного i
якiсного використання ними жаргонiзмiв. Для цього нам необхiдно було
вирiшити наступнi завдання:
23) визначити поняття “жаргон” i “арго” i
зiставити ïх;
24) визначити, видiлити й описати функцiï й рiзновиду жаргону;
25) провести анкетування учнiв, щоб дослiджувати ïхнє
мовлення з метою видiлити:
* коло найбiльш уживаних жаргонних слiв,
* частотнiсть уживання жаргонiзмiв,
* причини вживання лiцеïстами жаргонiзмiв
2 — 3.2. [Послiдовне розкриття кожного пункту плану.]
3. Для рiшення поставлених завдань нами було проведене анкетування
учнiв лiцею Забгпу.
3.1. Метою проведення анкетування послужило наступне:
4) визначити коло найбiльше часто вживаних жаргонiзмiв у мовленнi;
5) визначити мотиви вживання жаргонiзмiв у мовленнi;
6) визначити вiдношення лiцеïстiв до жаргонних слiв, уживаним ними
у власному мовленнi;
7) виявити наявнiсть або вiдсутнiсть прагнення обiйтися без жаргонiзмiв
7.1. Для цього в анкету були включенi наступнi завдання [наведенi].
7.2. Аналiз анкети дозволив видiлити наступнi найпоширенiшi жаргонiзми:
8) iменники: лох, чувак, канарка, зозуля, чайка, равлик, миша, вiвця,
олень, чмо, чорт, чайник, тип, гальмо, косяк, пихча, филки, бабки,
видак, телик, ящик, цибара, главняк, тема, шняга, лажу, прикид,
хата, хавчик, гони, замут, прикiл;
9) дiєслова: отвянь, вiдвали, вiдсихай, осади, не свисти, женеш,
точити, рубати, хавать, колбаситься
10) прислiвника: ништяк, клево, потрясно, офигенно, лафа, зашибись,
могутньо, чадно, сто пудово, басяво, прикольно;
11) цiльнi словосполучення: базару нi, мовлення нi, шнурки в склянцi, я
не вкурсе.
Аналiз значення жаргонiзмiв допомiг видiлити тематичнi групи слiв:
12) найменування людей по спорiдненню (предки);
13) найменування людей за професiєю (менти, лягавi, училка,
препiд, дирик, класнуха, поломойка, зав. складом);
14) побутова технiка (видак, телик, ящик);
15) ïжа й процес ïï поглинання (хавчик, точити, рубати,
хавать);
16) позначення людей по якостi ïхнього характеру (канарка, зозуля,
чайка, равлик, миша, вiвця, олень);
17) сигарети, наркотики (косяк, пихча, цибара);
18) грошi (филки, бабки, ваб, зеленi, пятихатка);
19) стан, оцiнка (ништяк, клево, потрясно, офигенно, лафа, зашибись,
могутньо, чадно, басяво, прикольно, шняга, лажу).
33% лiцеïстiв найбiльше часто вживають, як видно з анкет, слова лох
i чувак, 31% — ништяк, клево, потрясно, офигенно, лафа, зашибись,
могутньо, чадно. 26% — зозуля, канарка, чайка, равлик, миша,
вiвця, олень