Громадський, громадянський

Громадський, громадянський. Слово громадський (див. стор. 197) утворене
вiд iменника громада i означає не державний, не службовий,
добровiльний; такий, що стосується всього населення або окремого
колективу (громадськi органiзацiï, громадськi доручення, громадськi
розповсюджувачi преси). Член партiï повинен: …показувати
приклад у виконаннi громадського обов'язку, допомагати розвитковi i
змiцненню комунiстичних суспiльних вiдносин (Статут КПРС). В школi Тася
мало читала й стояла осторонь громадського життя (Л. Дмитерко). А
старики збирались у класi. Тут щовечора бувало Макар Iванович i газету
прочитає ïм, iнколи якусь полiтичну книжечку. Тут же
вирiшували й усi найважливiшi громадськi справи (А. Головко).
Громадянський прикметник вiд iменника громадянин (останнiй може мати
такi значення, як пiдданий якоïсь держави, i свiдомий член
суспiльства); означає: такий, що має стосунок до людини як
громадянина. Наприклад, громадянськi права, громадянська вiйна (вiйна
всерединi краïни), громадянська страта (дореволюцiйне),
громадянська свiдомiсть, громадянська лiрика. Загарбницьких вiйн ми нiде
не вели! Вiйна громадянська була оборонна! (I. Нехода). Пiсля
громадянськоï вiйни краïнi потрiбно було шiсть рокiв, щоб
вiдбудувати господарство (Iсторiя КПРС). …Днями виступаємо
на велику справу. Щорс хутко пiдвiвся i заходив по кiмнатi. Ось написав
для всiх при- сягу-клятву на вiрнiсть. Прочитайте i обмiркуйте. Зберiть
увесь полк. Попередьте бiйцiв, що присяга буде не звичай- ним обрядом, а
людською громадянською клятвою бiйця Б еволюцiï (О. Довженко).
…Громадянський пафос його ï. Бвдного] поезiï безперечно
пов'язаний з некрасов- ською традицiєю (М. Рильський). Аркадiй:
Ви, золотко, не крутiть, будьте хоч раз принципiальнi. Де ваша
громадянська мужнiсть? (О. Корнiйчук). Деякi слова можуть вживатися з
кожним iз цих двох прикметникiв громадський, громадянський, але
словосполучення з ними матимуть рiзнi значення: там, де мова йтиме про
якiсь ознаки дiяльностi людини як громадяни- на, одним iз компонентiв
словосполучення буде слово громадянський (наприклад, громадянський
обов'язок); там, де словосполучення характеризуватиме людину в
ïï стосунку до колективу, його iнституцiй, компонентом
виступатиме громадський (наприклад, громадський обов'явок). Порiвн.
Захист Батькiвщини громадянський обов'язок кожного члена суспiльства,
Вiддавати всi сили вихованню новоï людини громадянський обов'язок
кожного радянського письменника; Працюючи головою профбюро, вiн дуже
сумлiнно виконував своï громадськi обов'язки.