Рельєф Європи

Європа перебуває на западе Євразiï й займає
площу близько 10 млн. квадратних кiлометрiв. Вона розташована переважно
в помiрних широтах. Тiльки крайнi пiвнiчнi й пiвденнi ïï
частини заходять у субарктический i субтропiчний пояса. Європа iз
трьох сторiн оточена морями. Ïï захiднi й пiвденнi береги
обмивають води Атлантичного океану. Великий вплив на формування природи
тут має тепле Южноатлантическое плин, вiдгалуження якого
проникають у Пiвнiчний Льодовитий океан. Моря Атлантичного океану
— Пiвнiчне, Балтiйське — обмивають захiднi береги, а
Середземне, Чорне, Азовське — глибоко урiзаються в сушу з пiвдня.
Моря Пiвнiчного Льодовитого океану — Норвезьке, Баренцево,
Карське, Бiле — обмивають Європу з пiвночi. На пiвденно-
сходi розташоване безстiчне Каспiйське море-озеро
Iсторiя формування територiï й рельєфу Поверхня Європи
являє собою складне з'єднання гiрських систем рiзноï
висоти, а також горбкуватих i хвилястих плоских рiвнин. Така
розмаïтiсть рельєфу обумовлена значною мiрою його
стародавнiстю. Формування територiï європейськоï суши
почалося 2-3 млрд. рокiв тому, коли утворився одна з найдавнiших дiлянок
земноï кори — Схiдноєвропейська платформа.
Рельєфу платформи вiдповiдає Схiдноєвропейська
рiвнина. Подальше збiльшення площi суши в межах Європи вiдбувалося
навколо платформи в палеозойську еру, коли сформувалися Скандинавськi
гори, Урал i гiрськi масиви на заходi Європи. Пухкi продукти
руйнування палеозойських гiр заповнювали межгорние западини протягом
всiєï мезозойськоï ери. Неодноразово морськi води
затоплювали сушу, залишаючи пiсля себе могутнi товщi осадових
вiдкладень. Вони перекрили зруйнованi складчастi спорудження
палеозойськоï ери, утворивши на заходi Європи основу так
званоï молодоï платформи. Ïï фундамент, на вiдмiну
вiд Схiдноєвропейськоï, не архейськоï, а
палеозойськоï ери. У мезозойську еру в результатi розбiжностi
литосферних плит Європа остаточно вiддiлилася вiд Пiвнiчноï
Америки. Почалося формування западини Атлантики, утворився вулканiчний
острiв Iсландiя. У кайнозойской ерi вiдбувається додаткове
нарощування суши на пiвднi Європи в Средиземноморском складчастому
поясi. У цей час тут формуються могутнi молодi гiрськi системи —
Альпи, Пiренеï, Балканськi гори, Карпати, Кримськi гори. У прогинах
земноï кори виникли бiльшi низовини, такi як Среднедунайская й
Нижнедунайская. Рельєф Європи придбав сучасний вид в останнi
20-30 млн. рокiв. У цей перiод вiдбулися новiтнi тектонiчнi рухи, якi
iстотно змiнили поверхня суши. Старi й молодi гiрськi масиви
Європи були пiднятi й досягли сучасноï висоти. Одночасно
бiльшi дiлянки земноï кори опустилися й утворили западини морiв i
бiльшi низовини. Бiля узбережжя виникли бiльшi материковi острови:
Британськi, Шпицберген, Нова Земля й iншi. Руху земноï кори
супроводжувалися вулканiчною дiяльнiстю, що не припинилася й до наших
днiв у районi Середземномор'я й на островi Iсландiя. Земна кора в
найдавнiшiй частинi Європи, на Схiдноєвропейськiй платформi,
в одних мiсцях повiльно пiднiмається, в iншi —
опускається. Внаслiдок цього в рельєфi цiєï
частини Європи чiтко виявилися окремi височини (Среднерусская,
Подiльська, Волинська, Приволзька) i низовини (Причорноморська,
Прикаспiйська). Загальне похолодання клiмату на Земля обумовило
утворення в Пiвнiчнiй Європi близько 300 тис. рокiв тому
величезного льодовикового покриву. Льодовик те наступав (у перiод, коли
температура знижувалася), те вiдступала (коли температура
пiдвищувалася). Пiд час свого максимального розвитку льодовик досягав
понад 1,5 км товщину й майже цiлком покривал Британськi острови й
рiвнини, якi прилягають до Пiвнiчного й Балтiйського морiв. Двома мовами
вiн опускався по Схiдноєвропейськiй рiвнинi, досягаючи широти
Днiпропетровська. У процесi руху льодовик iстотно змiнював поверхню
суши. Як велетенський бульдозер, вiн згладжував твердi скелi й знiмав
верхнi шари пухких порiд. Вiдшлiфованi уламки гiрських порiд виносилися
iз центрiв заледенiння далеко на пiвдень. Там, де льодовик танув,
вiдбувалося нагромадження льодовикових вiдкладень. Валуни, глина й пiсок
утворили величезнi вали, пагорби, гряди, якi ускладнили рельєф
рiвнин. Поталi води виносили маси пiску, вирiвнюючи поверхню й формуючи
плоскi пiщанi низини — полiсся. Формування рельєфу
Європи триває й у нашi днi. Про це свiдчить те, що в деяких
районах вiдбуваються землетруси й вулканiзм, а також повiльнi
вертикальнi руху земноï кори, що пiдтверджується поглибленням
рiчкових долин. Таким чином, Європа має старий i одночасно
молодий рельєф. Близько 2/3 ïï поверхнi доводиться на
рiвнини, зосередженi переважно на сходi. Низиннi дiлянки чергуються з
горбкуватими височинами. Гiрськi масиви рiдко перевищують 3000 метрiв.
Найвища крапка Європи — м. Монблан (4807 м) —
розташована у французькi Альпах
Кориснi копалини
Складна тектонiчна будова й iсторiя геологiчного розвитку Європи
обумовили не тiльки розмаïтiсть ïï рельєфу, але й
багатство корисних копалин. Серед горючих корисних копалин велике
значення має кам'яне вугiлля. Бiльшого його покладу перебувають у
передгiрнi й межгорних прогинах палеозойськоï ери. Це
кам'яновугiльнi басейни у Великобританiï, Рурские в Нiмеччинi, Верхне-
Силезские в Польщi й Донецький в Украïнi. Покладу бурого вугiлля
ставляться до прогинiв бiльше молодих епох. Родовища нафти й газу
утворилися в зниженнях фундаменту древньоï платформи й передгiрних
прогинiв ( Волго-Уральська нафтогазоносна область). В 70-е роки XX ст.
почався промисловий видобуток нафти й газу на шельфi Пiвнiчного моря.
Процеси вулканiзму й метаморфизации гiрських порiд створили умови для
формування рудних корисних копалин. Платформам належать родовища руд
чорних металiв свiтового значення: залiзних — Курська магнiтна
аномалiя (КМА), Криворiзький i Лотарингский басейни, марганцевих —
Нiкопольський басейн. Вiдомi величезнi поклади руд кольорових металiв
(алюмiнiю, цинку, мiдi, свинцю, урану й iн.) на Уралi, а також родовища
полiметалiв, ртутi, алюмiнiєвих i уранових руд у складчастих
спорудженнях рiзного вiку на пiвночi й пiвднi Європи. Багата
Європа й нерудними корисними копалинами. Практично необмеженi
запаси калiйноï й повареноï солi утворять на Уралi й плитах
платформ величезнi куполи. Унiкальнi родовища самородноï сiрки
зосередженi в украïнське Прикарпаття. Родовища рiзноманiтних
кам'яних будiвельних матерiалiв (гранiт, базальт, мармур i багато iнших)
зустрiчаються в багатьох мiсцях Європи