ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Рибалка
Категории
Оригинал
МАЛОРОСIЙСЬКА БАЛАДАВода шумить!.. Вода Ґуля!..
На березi Рибалка молоденький
На поплавець глядить i примовля:
— Ловiться, рибочки, великi i маленькi!
Що рибка смик — то серце тьох!..
Серденько щось Рибалочцi вiщує:
Чи то тугу, чи то переполох,
Чи то коханнячко?.. Не зна вiн, — а сумує!
Сумує вiн, — аж ось реве.
Аж ось гуде, i хвиля утiкає!..
Аж гульк!., з води Дiвчинонька пливе,
1 косу зчiсує, i брiвками моргає!..
Вона й морга, вона й спiва:
— Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький.
На зрадний гак нi щуки, нi лина!..
Нащо ти нiвечиш мiй рiд i плiд любенький?
Коли б ти знав, як Рибалкам
У морi жить iз рибками гарненько.
Ти б сам пiрнув на дно к линам
I парубоцькеє оддав би нам серденько!
Ти ж бачиш сам, — не скажеш: нi,
— Як сонечко i мiсяць червоненький
— Хлюпощуться у нас в водi на днi
— I iз води на свiт виходять веселенькi!
Ти ж бачиш сам, як в темну нiч
Блищать у нас зiроньки пiд водою.
Ходи ж до нас, покинь ти удку прiч, —
Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!
Зирни сюди!.. Чи се ж вода?..
Се дзеркало, — глянь на свою уроду!..
Ой, я не з тим прийшла сюда,
Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!
Вода шумить!.. Вода гуде...
I нiженьки по кiсточки займає!..
Рибалка встав, Рибалка йде.
То спиниться, то вп'ять все глибшенько пiрнає!..
Вона ж морга, вона й спiва...
Гульк!.. — приснули на синiм морi скалки!..
Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..
I бiльше вже нiде не бачили Рибалки!..
Коментар
Сюжет балади
Рибалканавiяний П. Гулаку-Артемовському вiдомим твором видатного нiмецького поета Гете. Але твiр має виразнi нацiональнi ознаки, наближений до фольклорного твору високою емоцiйнiстю (вживається багато окличних речень, звертань, вигукiв), вживанням зменшувально-пестливих слiв, використанням казково-легендарного сюжету про зваблення молодих рибалок мiфiчними рiчковими iстотами — русалками. Романтично налаштований юнак, який прагнув кохання, пiддався чарам Дiвчиноньки i пропав на днi рiки.
