БУДЯК (ПОКОС) Юрiй Якович

(1879-1943)
Народився в с. Красногiрка Костянтиноградського повiту Полтавськоï губернiï. Молодим офiцером росiйськоï армiï добровольцем брав участь в англо-бурзькiй вiйнi 1899-1901 рр. на боцi бурiв. Врятував життя вiд розтерзання бурами полоненого молодого англiйського вiйськового журналiста Уiнстона Черчiлля. Пiзнiше сам потрапив у полон до англiйцiв i разом з У. Черчiллем поïхав до Великобританiï, де навчався (за рахунок батькiв Черчiлля) в одному з англiйських унiверситетiв, зробив подорож до Сполучених Штатiв Америки.
Повернувшись на батькiвщину, Юрiй Якович перейшов на цивiльну службу i займався лiтературною дiяльнiстю.
Працюючи педагогом, написав iсторичнi поеми: "Невольниця-украïнка" i "Пан Базалей", "Записки вчителя". Вiн автор ряду повiстей, п'єс, оповiдань, в яких вiдобразив життя Украïни.
Належав до лiтературноï органiзацiï "Плуг". Писав вiршi й оповiдання для дiтей.
Сорочечка
Ой, гуц-гуца, Сорочечка куца, Треба робити, Щоб доточити, Треба ще тiпати, Щоб льолю придбати,
Треба й напрясти, Щоб рубям не трясти... Треба й наткати, Треба й пошити Щоб було носити. Ои,гуц та гуца
- Сорочечка до лиця.
Пiсля 1917 року Ю. Я. Будяк оселився в Києвi, тривалий час працював учителем украïнськоï мови. Помер Юрiй Якович 23 вересня 1943 року в Києвi.