ЦИКЛ ЗВЕРНЕННЯ ЗI СТIН
Категории
Оригинал
впiзнаю тебе
таким спiвучим батогом
нiхто ще не замахувався
на своïх синiв
i по тому
як завзято топчеш мене
у землю
впiзнаю тебе
тiльки ти одна
можеш так легковажно
до сусiда бiгати
по сiль духовну
i вогню позичати
щоб на власну стрiху
пiвня пустити
що знають
про нерушиму стiну
дiти твоï
якi гусяче перо
вмiло пiдтесують
якi в оцi
райдужне бiльмо носять
Лорку
забута
на задвiрках поступу
коли ж ми винесем
ïï непорушною
на велелюднi майдани
ось
iз вiспою куль
криком очей
Чупринки Чумака Ольжича
# * *
некрополь
перевезений з бiлих льодiв
некрополь
перевезений з пивниць екзекуцiй
некрополь
перевезений iз-за морiв ностальгiï
чи приймеш
хрещатицький узвозе
пiд золотий дах
кровоточиву стiну
берестечко поезiï
з кам'яного хреста встань
iз цвяхiв куль встань
iз тернового лавру встань
сама iз себе встань
через отвiр рани
виверни себе
тiльки цим
кровавим язиком
пиши свою хронiку
винеси з льохiв
пам'ять
про свiй
геральдичний обрис
на стiнi катiвнi
карбований
мiсто
пiд барвiнковим дахом
з китайкою вогню
у головах
з видом
через вiкна мармурових плит
на море
де в обiймах трупи водоростей
i риб
на степ
з якого виiмiгрувало зiлля
євшану
на небо
поросле деревами вибухiв
на мiсто
де з мурiв волає до глухих
Кассандра
ви
пiд барвiнковим дахом
завжди маєте
бiльше промовити
нiж усi ми
ходячi
