Опiвднi

Категории

1.   1 Максим Рильський

Оригинал

Мохнатий джмiль iз будякiв червоних
спиває мед. Як соковито й повно
гуде i стелиться понад землею
ясного полудня вiольончель!
Спочинь! На заступ вiрний обiпрись,
i слухай, i дивись, i не дивуйся.
Це ж сам ти вколо зеленню розлився,
огудинням прослався по землi.
Це ти гудеш роями бджiл брунатних,
на ясенових гiлках сидючи,
ти по житах лiтаєш тонким пилом,
заплiднюючи теплi колоски,
i твориш ти з людьми i для людей
новi мiста, ти арки ажуровi
над синiми проваллями будуєш!
Заснули води й човни на водах,
висять роï, як кетяги пахучi,
i навiть сонце, як достиглий плiд,
здається непорушним...
Тiльки ти не дався чарам пiвдня й супокою,
бо, як сестра, схилилась над тобою
невтомна подруга сувора творчiсть.