СОНЦЕ ЗАХОДИТЬ, ГОРИ ЧОРНIЮТЬ

Категории

1.   1 Тарас Шевченко

Оригинал

Сонце заходить, гори чорнiють,
Пташечка тихне, поле нiмiє.
Радiють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... I серцем лину
В темний садочок на Украïну.
Лину я, лину, думку гадаю.
I нiби серце одпочиває.
Чорнiє поле, i гай, i гори,
На синi небо виходить зоря.
Ой зоре! зоре! — i сльози кануть.
Чи ти зiйшла вже i на Украйнi?
Чи очi карi тебе шукають
На небi синiм? Чи забувають?
Коли забули, бодай заснули,
Про мою доленьку щоб i не чули.
1847 р.