ЯК Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, МIЙ КРАЮ ВУГЛЯНИЙ

Категории

1.   1 Володимир Сосюра

1959р.

Оригинал

Як я люблю тебе, мiй краю вугляний,
твiй кожний камiнець, твою билину кожну,
де я пiшов на бiй за щастя вдаль тривожну,
що снилося менi в загравi заводськiй...
Коли доводиться в краях твоïх бувати,
од щастя плачу я, i плачу, i смiюсь...
Щоб сили для пiсень джерельноï набрати,
я серцем до землi донецькоï тулюсь.
Тi верби над Дiнцем, що я повз них проходив,
i рейок димний дзвiн, i шахти на горi,
куди бiжать, бiжать вагончики з заводу,
смуглява дiтвора, щасливi матерi...
Це там, це там, це там зростали ми й любили,
i я горджусь, що я землi моєï син,
де силу мускулiв машини замiнили,
щоб назавжди забув шахтар про кайла дзвiн,
Щоб вiн злетiв орлом в простори науковi,
щоб шлях пiзнав до зiр не тiльки у пiснях.
Я шлю тобi слова безмiрноï любовi,
донецький краю мiй, на твiй громохкий шлях.
Цвiти, сiяй, грими! Чаруй життя красою
i прокладай нову, iще не знану путь!
В майбутнє iдучи веселою ходою,
у щастi про свого поета не забудь.