Утвердження загальнолюдських цiнностей у романi Кулiша Чорна рада

Чорна рада П. О. Кулiша перший i один з кращих украïнських
iсторичних романiв. Але його значення i цiннiсть не обмежуються
порушенням iсторико-полiтичних проблем незалежностi та соборностi
Украïни, ролi державних осiб, iсторичноï памятi. Не менш
виразно виступають тут i iншi проблеми, якi нiколи не застарiють: добра
i зла, вiрностi та зради, батькiв i дiтей, кохання й подружнього життя,
народноï моралi та iншi. Добро постiйно бореться зi злом, i, на
жаль, не завжди перемагає. Наказний гетьман Яким Сомко прагне
обєднати усi украïнськi землi, вiдстояти незалежнiсть, i тодi
становище народу покращає, бо зменшиться тиск росiйських
воєвод. Брюховецький теж прагне влади над украïнським
народом, але зовсiм з iншою метою задоволення власних амбiцiй i
збагачення. Це йому вдається завдяки пiдлостi, пiдкуповi та зрадi,
а для украïнцiв те обертається новими кровопролиттями,
утисками i повною втратою незалежностi. Хоч зло й перемогло, автор
звертається до своïх сучасникiв, щоб вони врахували помилки
предкiв i зрозумiли, що ïх сила в єдностi й обачностi.
Зло уособлює й полковник Гвинтовка, родич Череванiв. Це жорстока i
пiдла людина у ставленнi не лише до селян, сусiдiв, а й до власноï
дружини польськоï княгинi. Черевань, приятель Шрама, на перший
погляд, сама доброта. Але раптом чуємо його розповiдь зi смiхом на
устах про те, як йому дiсталася карета польського князя, котрого,
захопивши, продали в рабство, а дитину потоптали кiньми. Нейтральнiсть,
байдужiсть до суспiльного життя теж часто буває злом. Тому ж
Череваневi байдуже до всього: А що нам, брате, до Вкраïни? Хiба нам
нiчого ïсти або пити, або нi в чому хороше походити?
Яскраво постає в романi проблема вiрностi та зради в образах
старого Шрама, його сина, Гвинтовки та Вуяхевича генерального писаря
Сомка. Паволоцький полковник пiп Шрам до кiнця вiдданий своïй
батькiвщинi, для неï вiн не пошкодував нi життя синiв, нi свого
власного. Для Гвинтовки ж не iснує поняття честi, вiдданостi, щоб
одержати полковницький пiрнач, вiн готовий горнутися до сильнiших,
зраджувати, торгувати навiть власною племiнницею.
Вiрний своєму козацькому обовязку i Кирило Тур. Вiн ладен
пожертвувати собою для врятування Якима Сомка, але тут честь позмагалась
iз честю, i благородний намiр запорожця не здiйснився. Проблема кохання
i подружнього життя яскраво висвiтлюється в другiй любовнiй
сюжетнiй лiнiï роману.
Петро Шраменко з першого погляду закохується в Лесю Череванiвну. А
дiвчина давно заручена i мрiє про гетьмана-красеня Сомка. Хоч i
Петро ïй не байдужий. Утворюється класичний трикутник. У Лесю
закохується й Кирило Тур. На заручинах молода Череванiвна раптом з
прикрiстю помiчає, що Яким Сомко не дуже шанує ïï
увагою, його бiльше турбують (i турбуватимуть, мабуть!) державнi справи.
Коли ïï викрадає запорожець Тур, якого потiм поранить
Петро, Лесин наречений каже: Молода, батьку, знайшлась би й друга, а
Кирила Тура другого не буде. Цi слова боляче вражають дiвчину, але
дiватися нiкуди заручена. I тiльки пiсля смертi Сомка Леся й Петро
одружуються, розумiючи, що давно i по-справжньому кохають один одного.
Петро заслужив це щастя, бо кинувся виручати Лесю тодi, коли вона йому
вiдмовила, постраждав, так би мовити, за чужу наречену. У Кирила Тура
своï погляди на подружнє життя: вiн вважає, що
однiєï його любовi достатньо для одруження, а дiвчина може й
потiм полюбити. Тому викрадає Лесю. Щоправда, потiм вiн поводиться
благородно пiсля чорноï ради i поразки Сомка дiвчина була повнiстю
у його владi, але вiн цим не скористався, не примушував ïï до
шлюбу.
Отже, у розвязаннi проблеми кохання та подружнього життя автор на боцi
взаємноï поваги й любовi. Йому не iмпонує також
безправнiсть одного з подружжя (так, Череваниха повнiстю керує
чоловiком, а Гвинтовка тримає свою жiнку за рабиню).
Проблема дотримання народноï моралi простежується в
авторському аналiзi психiки всiх персонажiв. Навiть найпiдлiший
Брюховецький, готовий убити суперника в бою, не наважується
зробити це з безоружним Сомком. Сторожi одверто ненавидять Кирила Тура,
думаючи, що це таємний убивця Сомка. Отже, бодай крихта доброго
начала iснує в душi у кожного, закладена вiковiчною народною
традицiєю.