Продовження казки братiв Гримм Панi Метелиця

Через деякий час багато чого змiнилося в життi героïв казки Панi
Метелиця Отже, стара панi нагородила пасербицю за працьовитiсть i
чеснiсть золотом. Дiвчина була доброï, милосердноï. Адже вона
безкорисливо допомогла й печi, i яблуньцi. А тепер, коли дiвчина стала
багатоï, вирiшила допомогти бiдним людям. У народi говорять, що
найбiльше багатство людини не золото, а здоров'я. От i вирiшила
пасербиця допомогти людям, зробити ïх счастливее. Вона вiдкрила
лiкарню для бедных людей
Не забула дiвчина й про своïх знайомих — яблуньку й пiч. Пiд
час заметiлi вона звернулася до панi Метелицi й попросила вiддати
ïй яблуньку й пiч. Нехай вони не страждають, а приносять радiсть i
собi, i людям, — сказала дiвчина. От так i розташувалися пекти в
лiкарнi, а чарiвну яблуньку посадили в лiкарняному саду
Дякували дiвчинi й дорослi, i маленькi. Слава пiшла про ïï
доброту по мирi. А через деякий час вона зустрiлася зi шляхетним юнаком.
Щиро полюбили вони один одного, а незабаром одружилися Гуляє,
дзенькає весiлля, а знайомий пiвень спiває:
Кукурику, кукурику!
Молодим щастя на столiттi!
А мачуха зi своєю донею зубами скреготали вiд заздростi. I чим
бiльше заздрили, тим бiльше чорнiли, чорнiли… Поки не
перетворилися у два вугiллячка