Твiр роздум: Телефон у нашему життi

Для нас це звичайнiсть: беремо слухавку, набираємо номер i через
декiлька секунд нас вже з'єднали з другом у Москвi чи зi стоянкою
таксi на найближчому розi. Ми обмiнюємось новинами, даємо чи
приймаємо вказiвки, звемо на допомогу, домовляємося, все це
по телефону. Телефонувати звичайнiсть? Нашi прадiди думали про це зовсiм
по-iншому…
Чудова iграшка, але некорисна, майже так мiркував вчений свiт про
винаходження вчителя Фiлiпа Рейса, який продемонстрував 26 жовтня 1861
свiй телефон Фiзичному товариству у Франкфуртi на Майнi. Пiсля
довголiтнiх мiркувань та експериментiв Рейсовi вдалося передавати за
допомогою електринних струмiв у далечiнь людськi голоси. Через 13 рокiв
пiсля цього Фiлiп Рейс помер у 40-рiчному вiцi вiд хвороби легенiв.
Розчарований. Хоч про його винаходження й розмовляли, але це вже було
давно минуле, щоб признати його важливiсть для майбутнього. Чому так
трапилось? Чому на це вiдкриття, яке означало б революцiю в передачi
iнформацiï, в його часи звернули так мало уваги i чому ще менш воно
практично застосовувалося?
Звичайно, телефон Рейса мав ще багато технiчних недолiкiв,
функцiонував також не завжди надiйно. Удосконалення були б
обов'язковими, але ж можливими. Вирок про Рейсове вiдкриття винесли,
однак, не лише спецiалiсти зi своєю вiдсталiстю, а також не
iснуючi ще звiснi технiчнi недолiки, рiшення було прийнято, врештi,
суспiльною дiйснiстю у тогочаснiй Нiмеччинi. Iнакше, нiж у Англiï,
Францiï чи Пiвнiчнiй Америцi, наступальний капiталiзм Ще не мiг
звiльнитися вiд пут феодальних дрiбнобуржуазних вiдносин. Для
промисловостi, що розвивалась, як i для технiки та природознавства,
iснували тодi значнi перешкоди. Так вийшло, що винахiд Рейса пiшов у
свiт, насамперед, через СIIIА. Виробництво масовоï, практично
застосовуваноï, принципово новоï новинки обiцяло, крiм усього,
також для вiдповiдних пiдприємцiв високий прибуток. А заснування
великого акцiонерного товариства,
поширення свiтовоï торгiвлi, зростаючий вплив банкiв потребували
передусiм також значене покращення обмiну новинами. Класична доставка
пошти поштовими каретами та пароплавами стала дуже повiльною, телеграф
був значно скорiшим; телефонувати, це було ще й зручнiшим… I тому
не дивно, що подальший розвиток у галузi телефонноï справи
продовжувався там. Це був великий шанс для американського вчителя для
глухонiмих Олександра Грахама Белла. 10 березня 1876 року вiн провiв
першу телефонну розмову зi своïм спiвробiтником Ватсоном.
Прозаïчнi слова цiєï розмови передаються нащадками :
Пане Ватсоне, iдiть сюди. Ви менi потрiбнi. Тепер все вiдбувалось дуже
швидко. Телефон Белла став сенсацiєю на всесвiтнiй виставцi у
Фiладельфiï; так само ще в 1876 роцi вiдбулася перша телефонна
розмова на вiдстанi двох англiйських миль, мiж Бостоном i Кембриджем
(Массачусетс).
Так було зроблено успiх апарату Белла. Дiловий свiт у США, а пiзнiше i
в Європi сприйняв з вдячнiстю можливiсть швидко та зручно
дiзнаватися та повiдомлювати новини. Водночас передчувався великий
бiзнес, пов'язаний з масовим поширенням переговорного апарату Белла.
Дiловитий винахiдник, пан Белл, став скоро належати до найбагатших людей
свiту. У Прусiï про цей винахiд Белла дiзнались зi статтi у
американському журналi Американська наука. Скоро пiсля цього, ще у 1897
роцi, розпочали будувати у Берлiнi сiтку на базi апарата Белла. Через 4
роки справа вже йшла далi. Спочатку ще нерiшуче, але потiм дуже швидко
зростала кiлькiсть абонентiв. Чи здивує когось, що у першому
списку абонентiв Берлiнська Бiржа забронювала) пiдключення перших 9
номерiв. Послiдкували банки, мiнiстри, преса, ремiсники. Звiсно, цьому
списковi бракувало робочих. Кiлькiсть абонентських мiст зростала в
Берлiнi з 94 на початку, через 458 наприкiнцi 1881 та до бiльш нiж 10
000 у 1899 роцi, а у 1927 роцi вона досягнула пiвмiльйона.
Водночас вдосконалювались апарати. Зовнiшнiсть апарату також
змiнювалась. Погрожуюча зростаюча плутанина з дротiв понад дахами
зникла, пiдземнi телефоннi кабелi перейняли зв'язок, оповили краïни
та континент, почали пересiкатися пiд водою.